Педагогічна рада: нетрадиційні форми проведення
Директор Олександрівського РЦДЮТ
Скрипник Ж.В.
ПЛАН
Мотивація інтерактивних технологій навчання................................................. 3
- Створення психологічного клімату..........................................................3-4
- Активні методи навчання............................................................................4
2.1. Парадоксальна розповідь.........................................................................4 – 6
2.2. Бліц-інтерв`ю....................................................................................................6
3. Інтерактивні технології навчання..............................................................6 – 15
3.1. Технології колективно-групового навчання .........................................6 – 10
3.2. Технології кооперативного навчання......................................................10-11
3.3. Технологія опрацювання дискусійних питань....................................11 – 12
3.4. Гра як інтерактивний метод навчання..........................................................12
Висновок.................................................................................................................13
Література..............................................................................................................14
Додатки ............................................................................................................15-21
Мотивація інтерактивних технологій навчання
В освітньому закладі велику роль має педагогічна рада. Вона вирішує нагальні питання, ухвалює рішення. Сучасне життя потребує активної творчої особистості, нових підходів в роботі.
Впровадження в роботу педрад нетрадиційних форм роботи дає позитивний результат: з одного боку це активізує роботу педагогів, з іншого - дає можливість їм засвоїти інноваційну технологію.
Існує велика кількість активних та інтерактивних технологій навчання – проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв’язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах педагогічної ради.
- Створення психологічного клімату
Для успішного впровадження інноваційних технологій в роботу педрад необхідно пам’ятати, що це має захоплювати людей, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку педради створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Педагогів потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати.
Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати „розминку”, яка замінює так звані організаційні моменти і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні роботи.
Наприклад, розминка до педради:
Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Погоду, особливо весняну, порівнюють з манірною, вередливою жінкою, у якої часто змінюється настрій.
Завдання:
Що спільного є між погодою та людиною?
(Обговорюють у парах завдання, пропонують свої пояснення, формулюють загальний висновок, який коректується вчителем)
Висновок. Спільне в мінливості погоди та настрої людей: в основі зміни погоди лежать фізичні закономірності, а особливості поведінки залежать емоційного настрою людини. Тож давайте позитивно налаштуємося на подальшу роботу..
Розминка до наради з питання інноваційних нововведень.
Один чоловік був засуджений на двадцять років до в’язниці та поміщений у вежу старого замку. Двічі в день протягом двадцяти років до в’язня в камеру приходив охоронець. Він відчиняв двері та давав в’язню їжу. Потім охоронець забирав тацю, зачиняв двері та залишав його наодинці. Нарешті, двадцять років ув’язнення закінчилися. В’язень жадав отримати довгождану волю. Наступного ранку, як звичайно, до камери зайшов охоронець. В’язень вже стояв біля дверей в нетерплячому очікуванні. "Швидше ж, – сказав він, – відімкни двері. Я так хочу вийти на волю!". Той подивився на нього та й сказав: "Відкрий двері сам – вони ніколи не були замкнені".
Висновок:
Наша біда в тому, що в більшості випадків ми точно не знаємо, чого бажаємо досягнути та як це зробити.
- Активні методи роботи
Активні методи роботи використовує систему методів і прийомів, спрямовану головним чином на повідомлення готової інформації, її запам’ятовування, на організацію педагогів для самостійного здобування знань.
2.1. Парадоксальна розповідь
Парадоксальна розповідь – це розповідь, яка містить хибні або неправильні твердження. Спираючись на свої знання, необхідно виділити парадоксальні моменти та довести, у чому полягає їх хибність. Під час виконання цієї вправи розвиваються вміння швидко і логічно мислити, стисло конспектувати, чітко висловлювати свою думку.
Наприклад,
« Прямий зв’язок між готовністю до успішного навчання та показниками КІ відсутній. За даним Е.Торренса, до 30% відрахованих із школи за неуспішність складають обдаровані діти.
Парадигма освітнього розвитку людини включає такий шлях: людина – соціум – цивілізація, у межах якого людина здобуває ряд освітніх рівнів.
Грамотність – це результат освіти, який забезпечує стартові можливості розвитку.
Освіченість – це грамотність, доведена до суспільно- та особистісно необхідного максимума.
Професійна компетентність – освіченість та самобутній досвід, які забезпечують життєву самореалізацію.
Загальнолюдська культура.
Менталітет.
М.Волошин називав дитину невизнаним генієм серед буденно сірих людей. Ось деякі приклади:
Александро Вольта в дитинстві мав слабі розумові здібності. Перше слово вимовив лише в 4 роки.
К.Е.Ціолковський пішов до гімназії в 12 років. У другому класі був залишений на повторний курс. У третьому класі взагалі був виключений з гімназії.
Дж.Максвелл в школі вчився дуже погано і його вважали тупим.
Джеймс Уатт вчився в школі дуже погано.
Рене Декарт взагалі не любив вчитися до 17 років.
Томасу Едіссону було поставлено діагноз "розумова недорозвиненість" і його не рекомендували здавати для навчання в школу.
"З вас, Ейнштейн, нічого путнього не вийде", – говорили Альберту вчителі.
Психологи США вивчили життєвий шлях 400 відомих людей. З’ясувалося, що 60% з них мали в школі серйозні проблеми.»
2.2. Бліц-інтерв`ю
Цей вид роботи використовується для перевірки, отримання інформації. Тривалість вправи залежить від цілей та завдань. Учасники самостійно готують запитання, що будуть ставити під час „інтерв’ю”. Найголовніша вимога – вони мають бути чіткі та лаконічні. Під час виконання цієї вправи навчаються із фактів виділяти головні думки, на основі яких і будують запитання, що вимагають відповіді двома-трьома словами. До того ж розвивається взаємоповага та коректне ставлення один до одного. Для проведення „інтерв’ю” колектив поділяється на „експертів” та „журналістів”. „Експерти” займають місце в центрі, „журналісти” по черзі ставлять запитання.
Наприклад,
- Які переваги індивідуального навчання над колективним?
- Чи варто формувати групи за рівнями?
- Перерва між заняттями - це відпочинок чи теж робота?
3. Технології колективно-групової роботи
1. Мозковий штурм.
Опираючись на життєвий досвід та знання, всі учасники обговорення вільно висловлюють свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.
За короткий термін (до 3 хв.) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці). На завершальному етапі цієї ідеї систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, що допоможуть розв’язати проблему. Пропозиції щодо вирішення проблеми зберігаються протягом уроку й використовуються як опорний конспект під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу.
Перед виконанням завдання педагогів ознайомлюють з правилами мозкового штурму:
- Висловлюйте все, що спадає на думку.
- Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.
- Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.
- Розширення вже озвученої ідеї заохочується.
Наприклад, під час роботи над питанням « Створення ситуації успіху в Олександрівському РЦДЮТ» виноситься на обговорення реальні факти.
«В позашкільних закладах навчання педагоги, які викладають вокал, використовують в практику застосування фонограм. Чи є це ситуацією успіху?»
«Під час масових заходів ведучі використовують текст на планшетах, що це? Нездатність гуртківців та педагога довести виступ до досконалості чи елемент ситуації успіху?»
2. Мікрофон
Ця технологія є різновидом загальногрупового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи по черзі.
Організація діяльності.
Перед аудиторією ставиться запитання. Учасникам пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає олівець. Якщо учасник не має що сказати, він передає слово колезі. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. По закінченню ведучий, який добре володіє цією темою підбиває підсумок.
Наприклад, цікавим виявляється серед працівників-позашкільників запитання:
Чи ставили Ви собі за ціль реалізовувати свій творчий потенціонал саме на лоні позашкілля?
(Для виконання цього завдання потрібно озвучити учасникам свої мрії в минулому та оцінити свій теперішній статус).
3. Рішення ситуаційних задач
Ситуації слугують для педагогів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування й мислення, зацікавлюють та захоплюють, допомагають пов`язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань.
Ця вправа навчає ставити запитання, відрізняти факти від думок, виділяти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.
Наприклад, під час обговорення теми «Безпека життєдіяльності гуртківців РЦДЮТ»пропонується така ситуація.
«Відомо, що відвідування позашкільного закладу є справою добровільною, а за відсутність дитини на занятті гуртка педагог, здебільшого, не може застосувати дисциплінарного покарання. Тож, гуртківець Н. є дитиною з кризової категорії, відповідно відвідування не є постійним. А одного дня, коли за розкладом ідуть заняття його гуртка, дитина ламає ногу за межами ПНЗ. Ви, як експерт, виступаєте в суді і пояснюєте всі аспекти цієї ситуації».
4. Мозаїка
Ця технологія використовується для створення на педраді ситуації, яка дає змогу педагогам працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.
Для виконання такої вправи учасники поділяються на експертні групи, які отримують завдання для експертизи. Працюючи з додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал у цілому, занотовують необхідну інформацію, а після завершення роботи повертаються до своїх експертних груп, де остаточно узагальнюють весь матеріал.
Цей метод можна застосовувати під час опрацювання великих наказів, положень, документів.
5. Виконання проектів
Це вивчення та усунення окремої проблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується очікуваним результатом.. Сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Виконання проектів може бути корисним, оскільки воно:
- Дає практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком.
- Створює можливості для співпраці учнів один з одним.
- Допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень.
Оголошення загальної теми та вибір підтем із цієї проблеми здійснюється заздалегідь. Теми доцільно підбирати у вигляді конкретних, чітких запитань, які б зацікавили колег.
Визначаємо тривалість проекту, його тривалість та форму представлення результатів, підбираємо матеріали, необхідні для роботи.
Наприклад:
Реалізуємо проект «Ми маємо імідж»
Мета - створити позитивний імідж свого гуртка та закладу в цілому
Учасники проекту – Педагоги Олександрівського РЦДЮТ
Термін дії проекту – січень – грудень 2010 року
Координатор проекту - заступник директора
План дій
- «Ми такі». Гуртки, які не мають власної назви ( наприклад, вокальний, географічний, туристсько-краєзнавчий) добирають відповідну назву.
- «Наш девіз». Робота над створенням слогану, девізу гуртка
- «Ми співаємо». Створюємо власні пісні-розспівки, пісні-гімн, пісні-розминки.
- «Нас видно». Створюємо логотип гуртка, закладу.
- «Наші традиції». Створюємо систему роботи.
- « Наша гордість» Створюємо фото-альбоми.
- «Наші досягнення». Створюємо власні грамоти, подяки.
- « Ми- є!». Виготовляємо рекламну продукцію.
Очікуваний результат – створення позитивного іміджу закладу.
3.2. Технології кооперативного навчання
1. Карусель
Це варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма присутніми. Цю технологію варто застосовувати для:
- Збирання інформації з будь-якої теми;
- Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань;
- Розвитку вміння аргументувати свою позицію.
Педрада об’єднується у кілька груп (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися).
Кожна з них обирає лідера, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми.
2. Діалог
Для виконання завдання об’єднуються у групи (до 5 осіб), а результати своєї діяльності оформляють у вигляді схем, таблиць, на основі яких потім звітують, захищаючи свої погляди. Мета вправи – сформувати спільні погляди на певні проблеми. Узагальнені висновки занотовують.
Для прискорення виконання завдання пропонується алгоритм.
3.3. Технологія опрацювання дискусійних питань
Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Воно значною мірою впливає на розвиток критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми – і все це повністю відповідає завданням сучасної школи, використовується при обговоренні питань. Метод навчає педагогів виробляти й формувати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших.
До дискусії учні готуються заздалегідь: ознайомлюються з етапами, підбирають матеріал, працюють з додатковою літературою.
1. За - проти
Цей метод використовується для демонстрації різноманітних поглядів на проблему, що вивчається. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, педагоги ознайомлюються з альтернативними поглядами, на практиці навчаються захищати свою власну позицію, вислуховують інших.
Перед педрадою ставиться дискусійна проблема:
Лідерами стають чи ними народжуються?
Ті, хто дає стверджувальну відповідь, переходить до столу з табличкою „За”, заперечують – до столу з табличкою „Проти”. Ведучий по черзі переходить від однієї групи до іншої і пропонує їм відстояти свою думку. Права захищати свої погляди має лише той педагог, якому надається „мікрофон”.
- 3.4 . Гра як інтерактивний метод навчання
Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”.
„Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень”, - писав В. Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії у стані емоційної піднесеності. Робота, яка відбувається у формі гри, не нав’язується, не викликає у присутніх неприємних відчуттів. Гра висуває до учасників моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного.
Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хочуть досягти цією грою.
Наприклад:
Застосовуємо сюжетно-рольові ігри, де присутні реальні постаті з практики роботи позашкільників.
Висновок
Застосування активних та інтерактивних технологій навчання на педагогічних радах сприяє розвитку навичок критичного мислення та підвищенню рівня навчально-виховного процесу.
Саме за таких умов можливе засвоєння педагогами інтерактивних методів навчання та впровадження їх в практику своєї роботи з дітьми.
Мозковий штурм спонукає виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.
Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання.
Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело мислення, благородних почуттів та прагнень. (В. Сухомлинський).
Література
- Особистісно-розвиваючого уроку біології // Хімія. Біологія. – 2003. - № 8.
- Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О.І.Пометун, Л.В. Пироженко; За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2003.
Додатки
Технології навчання у грі
Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу шляхом включення учня до гри (передусім ігрове моделювання явищ, що вивчаються).
Використання гри у навчальному процесі завжди наражається на Суперечність: навчання є процесом цілеспрямованим, натомість гра за своєю Природою має невизначений результат (Інтригу). Тому завдання педагога при застосуванні ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті.
Останнім часом в організації самої гри спостерігається зміщення акцентів із драматизації (форм, зовнішніх ознак гри) на її внутрішню сутність (моделювання події, явища, виконання певних ролей).
У західній дидактиці поступово відмовляються від терміна "гра", який асоціюється з розвагами, і вживають терміни "симуляція", "імітація" тощо.
Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій, надання дитині можливості самовизначення, сприяння й допомога розвитку творчої уяви, надання можливості вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті, надання можливості висловлювати свої думки.
Учасники навчального процесу за ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні.
Вихованцям надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Вони самі обирають свою роль у грі; висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи чи її розв'язання, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Педагог в ігровій моделі виступає як інструктор (ознайомлення з правилами гри, консультації), суддя (коригування і поради стосовно розподільчу ролі), тренер (підказки з метою прискорення гри), головуючий, ведучий (організатор обговорення).
Етапи ігрової моделі навчання
1. Введення учнів у тему, ознайомлення і правилами гри, загальний огляд її перебігу.
2. Підготовка до проведення гри (ознайомлення зі сценарієм гри, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми).
3. Основна частина - проведення гри.
4. Обговорення.
Інструктивні поради :
1. Чітко дотримуйтеся своєї ролі.
2. Намагайтеся слухати партнерів і вчителя.
3. Не коментуйте діяльності інших.
4. Намагайтеся поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації.
5. Вийдіть із ролі по завершенні сценки.
6. Беріть участь в аналізі рольової ситуації.
Розігрування та обговорення суперечливої ситуації "РОЗТРАТА":
1-й варіант-обговорення
1. Читання тексту.
2. Перевірка розуміння тексту суперечливої ситуації за допомогою запитань:
2.1 Які факти наведено в тексті?
2.2 Хтоєучасникамйспра8и? Які їх інтереси? Чиє тут конфлікт? У чому він полягає?
2.3 Чиї інтереси зіштовхнулися?
2.4 Чи регулюється ця ситуація правом? Чи необхідно регулювати такі ситуації правом?
2.5 Які можуть бути шляхи вирішення конфлікту? Якому надали б перевагу ви?
2.6 Що можуть зробити дійові особи ситуації?
Справа листоноші (1-й варіант).
Початок канікул. Студентка Наталка бажає попрацювати та заробити гроші. Вона влаштовується листоношею на пошті й кожного дня розносить не тільки газети, листи, алей гроші. Наталка зустрічається Із Сергієм. Він запросив дівчину на дискотеку. Наталці дуже хочеться сподобатися своєму хлопцеві, вразити його своїм убранням, але вона не знає, що їй одягти у вечері. Сьогодні Наталка розносить пенсії. По дорозі вона заходить до своєї подруги в універмаг і дізнається, що привезли Красиві костюми. Дівчина приміряє один з них, він якраз на неї і дуже їй пасує. Проте Наталка не має достатньої кількості грошей для такої покупки. Якщо скласти майбутню зарплатню дівчини з тими грошима, що вона відклала, грошей би вистачило. Однак гроші дівчині потрібні терміново. Не вистачає 20 гривень. Наталка вирішує використати частину грошей з пенсії пані Іваненко і повідомляє жінці, що виплата пенсії затримується і що гроші вона принесе їй пізніше.
2-й варіант - розігрувати ситуації
Розподіл ролей:
1. Студентка-листоноша: не впевнена, купувати їй в універмазі костюм чи ні. Вона прислухається до своєї совісті та думки своєї подруги.
2. Нечиста совість: стоїть в універмазі та переконує Наталку купити костюм.
3. Чиста совість: стоїть на другому боці в універмазі, спростовує доводи нечистої совісті та переконує Наталку не купувати костюму.
4. Пенсіонерка: спочатку втрачає надію, плаче, бо це - її єдині гроші на прожиття. Проте згодом справа видається їй підозрілою. Жінка починає захищатися та вимагати правдивого пояснення й вирішує йти на пошту довідатися, в чому справа.
5. Мешканці міста: їх завдання - прореагувати на вчинок листоноші Наталки.
Підбиття підсумків рольової гри.
Справа листоноші (2-й варіант).
Початок канікул. Студентка Наталка бажає попрацювати та заробити гроші. Вона влаштовується листоношею на пошті й кожного дня розносить не тільки газети, листи, але й гроші.
У Наталки захворіла мати: вона знаходиться в лікарні, і їй терміново потрібні ліки. Якщо скласти майбутню зарплатню Наталки з тими грошима, що вона відклала, грошей би вистачило. Проте гроші ЇЙ потрібні терміново. Не вистачає 20 гривень. Сьогодні Наталка розносить пенсії. Вона вирішує використати частину грошей з пенсії пані Іваненко. Наталка повідомляє жінці, що виплата пенсії затримується і що вона принесе їй гроші пізніше.
Дискусія як засіб пізнавальної діяльності учнів
Дискусія - це широке публічне обговорення спірної проблеми. Дискусія а) сприяє розвитку критичного мислення; б) дає змогу визначити власну позицію; в) формує навички визначення власної позиції; г) поглиблює знання з обговорюваної теми.
Організація проведення дискусії
1. Проведення дискусії необхідно починати з висування конкретного дискусійного питання (такого, що не має однозначної відповіді і передбачає різні варіанти розв'язання).
2. Усі вислови учнів мають стосуватися теми, що обговорюється,
3. Учитель має виправляти помилки та неточності, яких припускаються учні.
4. Усі твердження учнів мають бути аргументовані.
Дискусія може вирішуватися як консенсусом, так і збереже пням Існуючих розбіжностей між" учасниками.
Існує легковажна думка про те, що дискусія не вимагає ґрунтовної підготовки ані з боку вчителя, ані з боку учнів (такий собі експромт). Проте це враження хибне, бо проведення дискусії вимагає ґрунтовної підготовки.
Планування дискусії
Необхідним елементом дискусії є план. Його можна запропонувати учасникам заздалегідь, напередодні дискусії, щоб учні могли попрацювати з літературою, довідниками, періодикою тощо.
При плануванні дискусії потрібно:
1. Розрахувати час, необхідний для проведення дискусії.
2. Передбачити узгодженість проведення дискусії з іншими видами роботи.
3. Створити оптимальні умови для пересування учнів з метою обговорення ними проблеми.
4. Подбати про створення умов для учнів, які будуть стежити за перебігом дискусії.5. Підготувати матеріали, необхідні для роботи учнів та наочного подання дискусії.
6. Роздати письмові інструкції щодо способу виконання завдання.
7. Врахувати вміння учнів працювати в групі.
Педагогу важливо пам'ятати упродовж усієї роботи груп під час дискусії про: мету, від якої не слід відхилятися; час, якого потрібно дотримуватися; підсумки, які треба підвести, аби сама дискусія не втратила сенсу.
Важливим елементом технології навчання в дискусії є вступна частина, бо саме в ній створюється емоційний та інтелектуальний настрій подальшої дискусії. Тому потрібно подумати, як своєрідно запросити дітей до жвавого обговорення проблеми: шляхом її викладу, опису конкретного випадку, невеличкої рольової гри, демонстрації фільму або ілюстративного матеріалу, запрошення експертів, використання останніх новин, інсценування будь-якого епізоду, стимулювання серією питань на зразок: "Чому? Що сталося б, якби?."
Моделювання навчальних тем на основі дискусії
Можна порекомендувати кілька варіантів моделювання навчальних тем (на основі дискусії):
1. Підготовка до дискусії із використанням попередньо вивченого матеріалу (як підсумковий урок).
2. ВключеннядискусійногокомпонентувокремІурокитеминаетапахпере-вірки домашнього завдання й закріплення щойно вивченого матеріалу.
3. Побудова навчання як самостійної або групової роботи учнів з обговоренням її результатів.
На практиці найбільш широко використовують перший варіант.
Метод "прес"
Щоб переконувати інших людей, висловлена думка має бути аргументованою. Аргументи або докази, в свою чергу, мають бути зрозумілі слухачам, науково перевірені, статистично підтверджені тощо.
Метод висловлювань має назву "Прес". Це означає, що в разі його застосування ваше вміння переконувати стане значно результативнішим. Із застосування цього методу варто починати роботу з навчання учнів дискутувати. Він дає можливість навчитися формулювати й висловлювати власну думку з дискусійного питання аргументовано, в стислій формі, а також впливати на думку співрозмовників.
Метод має такі структурні етапи:
1. Позиція
Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору. Почніть так: "Я вважаю, що..."
2. Обґрунтування
Поясніть, чому ви так вважаєте, на чому ґрунтуються ваші докази. Почніть зі слів: "Оскільки..."
3. Приклад
Наведіть факти, дані, інформацію, що аргументують, доводять, підсилюють вашу позицію, демонструють вашу правоту.
Висновки
Узагальніть свою думку, зробіть висновок, ще раз переконливо й чітко висловіть власну позицію.
Почніть так: "Отже я вважаю..."
Теми для обговорення методом "Прес"
1. Чи потрібна у вашій школі шкільна форма?
2. Чи можуть учні 9 класу самі (без участі батьків), вирішувати, скільки часу вони мають витрачати на уроки та які оцінки одержувати?
3. Чи потрібно надати учням школи право вибирати собі вчителя з будь-якого предмета на навчальний рік?
Визначте свою позицію: "Так", "Ні", "Не можу визначитися, оскільки це складне питання".Потім обдумайте свою позицію і, скориставшись методом "Прес", переконливо визначте свою позицію щодо обраного запитання, стисло запишіть Його та підготуйтесь до презентації своєї роботи класу.
Зверніть увагу на те, щоб у ваших виступах за можливості мали місце думки експертів, статистичні й наукові дані, Інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думка інших учнів, громадян тощо).
ОБЕРИ ПОЗИЦІЮ.
Ця технологія корисна на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемам и. її доцільно застосовувати на початку уроку для демонстрації розмаїття погляді" на проблему, що вивчається, або після опанування учнями певної інформації з проблеми та усвідомлення ними протилежних позицій щодо її розв'язання.
Організація роботи:
1. Розмістіть на дошці правила та обговоріть їх.
2. Запропонуйте учням дискусійне питання і попросіть їх визначити власну позицію стосовно нього.
3. Розмістіть плакати в протилежних кінцях кімнати. На одному напишіть "За", на іншому "Проти". Можна також запропонувати три позиції; "За", "Проти", "Не знаю, немає конкретної позиції".
4. Назвіть тему і запропонуйте учням висловити свою думку стосовно неї; після оголошення теми підійти {"проголосувати ногами) до того плакату ("Так", "Ні", "Не знаю"), що відповідає їхній позиції.
5. Оголосіть учням, щоб вони підготувалися до обґрунтування своєї позиції, користуючись методом "Прес".
6. Зауважте, що літи повинні уважно вислухати позицію та аргументи всіх учасників дискусії.
7. Поясніть дітям, що якщо після обговорення дискусійного питання вони змінили точку зору, то можна перейти до іншого плакату І пояснити причину свого переходу, а також назвати найпереконливішу ідею чи аргумент протилежної сторони.
8. Під час перебігу дискусії уважно слухайте учнів, стежте за ходом дискусії, за настроєм, не давайте відхилятися від теми.
9. Намагайтеся не перетворювати обговорення на гарячу суперечку, але й не гасіть вияву емоцій. Ставте конкретні запитання, щоб активізувати обговорення, й абстрактні, щоб остудити запал.
10. Змінюйте формулювання обговорюваних проблем або вдавайтеся до іншого прийому пожвавлення думок, якщо дискусія вщухає.
1-1. Залиште час для підсумкової частини й запропонуйте учням самостійно підбити підсумки.
ДИСКУСІЯ "ТЕЛЕВІЗІЙНЕ ТОК-ШОУ".
Метою технології є набуття учнями навичок публічних виступів і дискутувань, обстоювання власної позиції, формування громадянської позиції. Ця технологія дає змогу:
а) залучити до участі всіх учнів класу;
б) контролювати перебіг дискусії;
в) оцінювати участь кожного учня. Учитель на цьому уроці є ведучим. Він має право ставити запитання або переривати того, хто виступає, через брак часу.
Організація роботи:
1. Оголосіть тему дискусії (бажано у формі дискусійного питання), повідомте правила проведення:
а) всі учасники говорять коротко й конкретно;
б) надавати слово може тільки ведучий;
в) ведучий може зупинити того, хто перевищив ліміт часу,
2. Запропонуйте учасникам коротку розповідь або відеофрагмент із досліджуваної проблеми.
3. Надайте слово "запрошеним", потім глядачам, які можуть виступити зі своєю дум кою або ставити запитання "запрошеним" упродовж хвилини.
4. Підбийте підсумки дискусії.
Література
1. Журавлев В.И. Педагогика в системе наук о человеке. М., 1990.
2. Готт В.С. и др. Категории современной науки. М., 1984.
3. Кедров Б.М. Классификация наук. Прогноз К. Маркса о науке будущего. М., 1985.
4. Педагогика. Педагогическая энциклопедия. М., 1966., т.3.
Немає коментарів:
Дописати коментар